Травень приходить до нас не лише з теплом, а й із тихим шепотом пам’яті. 8 травня ми схиляємо голови перед подвигом минулих поколінь і гартуємо віру в незламну Україну сьогодення. Спільнота нашого ліцею об’єдналася у світлому пориві вдячності, провівши дні, сповнені творчості та глибоких роздумів.
Ці травневі зустрічі стали справжнім літописом нашої незламності:
- Квіти вдячності: На уроках мистецтва діти власноруч створювали червоні маки. Кожна тендітна пелюстка, зігріта дитячими долонями, стала символом живої пам’яті про тих, хто зупинив нацизм. У цих квітах — і сум за минулим, і розквіт нашої віри у вічне життя.
- Голос рідної землі: Під час виховних годин ми говорили про найдорожче — ціну миру та силу нашого коріння. Особливим трепетом був сповнений урок «Захисту України», присвячений героїчній історії нашого рідного села Львове. Ми відчуваємо за плечима підтримку предків-земляків, чия мужність сьогодні живить нашу стійкість.
- Слово, що зігріває: Учні довірили паперу свої найпотаємніші думки. У їхніх есе та прозових рядках ожила вдячність прадідам і безмежна любов до сучасних героїв, які просто зараз виборюють для нас світанок. Це слово стало містком між героїчним минулим і надією на світле майбутнє.
- Скарбниця дитячих сердець: Наша спільна творчість знайшла затишок на платформі Padlet. Тут зібрані малюнки, усмішки маків та щирі рядки творчих робіт. Кожен піксель цієї цифрової виставки дихає любов’ю до рідного дому та глибокою шаною до наших захисників.
Пам’ятаємо серцем. Пишаємося кожним. Перемагаємо разом!
